Фільм на вечір — «1+1»

 

«1+1» або як ніколи не здаватись

    У 2011 році у прокат світового телебачення було випущено французьку кінострічку «Intouchables» (« Недоторкані»). Прем’єра відбулася 2 листопада 2011 року у Франції та 26 квітня 2012 року в Україні. В українському прокаті назву переклали як «1+1».

    Трагікомедія режисерів Олів’є Накаша та Еріка Толедано заснована на реальних подіях про успішного аристократа, який в результаті нещасного випадку опинився в інвалідному кріслі та, не маючи змоги виконувати будь-які фізичні рухи,  бере собі у помічники звичайного хлопця без вмінь та навичок по догляду за хворими.

    Ролі головних героїв зіграли французькі актори Франсуа Клюзе (постраждалий від нещасного випадку Філіппе) та Омар Сі (помічник Дріс), який був нагороджений національною премією «Сізер» за талановиту акторську гру. 

    Події фільму розгортаються у Парижі — прекрасній столиці європейської країни. Однак режисерський задум було спрямовано не тільки на показ багатих та успішних районів Франції, а й бідних та занепалих. Отже, Філіппе — успішний аристократ, який проживає в центрі міста у великому будинку, цікавиться мистецтвом та ні в чому собі не відмовляє до моменту катастрофи. Згодом, після нещасного випадку, чоловік стає паралізований і може рухати тільки головою. Він відчуває себе  приреченим до смерті, нікому не потрібним та не бачить жодних радостей  в подальшому існуванні. Суспільство вважає таких людей неповноцінними, співчуває їм або намагається їх уникати, не помічати.

    Дріс — безробітний, нещодавно звільнений із в’язниці африканської національності молодий «хлопець вулиці». Курить марихуану, вживає алкоголь, спілкується нецензурною лексикою, та не приховує своїх сексуальних бажань ледь не до  кожної дівчини повз яку проходить, однак з не аби яким почуттям гумору. У сучасному соціумі таких особистостей також намагаються уникати, адже вони живуть одним днем, не мають ніяких цілей та намірів удосконалюватись.

   Таким чином вимальовується картина двох абсолютно різних, нікому не потрібних людей, яких доля зводить разом у складний життєвий момент і вони стають найкращими друзями. Дріс допомагає усвідомити Філіппе справжній сенс буденного життя та віру в майбутнє, не дивлячись на певні фізичні обмеження.

    Завдяки професійній зйомці оператора Матьє Вадп‘є, протягом усього фільму чітко та плавно показано сюжет, а музичний супровід Людовіка Ейнауді, підібраний зі смаком, допомагає ще більше заглибитися у чуттєву історію та переживати всі емоції разом із героями.

Фільм отримав звання найкращого європейського кінофільму та є популярним до сьогоднішнього дня. За його мотивами у 2016 році знято ремейк «1+1. Порушуючи правила», режисера Маркоса Карневале, та зовсім нещодавно відбулась прем’єра американського ремейку «1+1: Голівудська історія», кіностудією «The Weinstein Company».

    Кожен сприймає та розуміє фільм по-різному: когось він вчить, що не потрібно занепадати духом, а продовжувати жити далі, не дивлячись на різні негаразди та нестачі; іншим допомагає усвідомити, що варто рухатись вперед і йти до своєї мети, коли є можливість і час; ще хтось усвідомить для себе ціну справжньої дружби й підтримки, яка здатна багато чого змінити.

    Особисто для мене фільм є мотивуючим і повчальним. Можливо, не так сам фільм, як факт того, що це реальна історія. Після перегляду я зрозуміла, що коли є можливості, то не потрібно шукати різних причин, не чекати певного моменту, а діяти.  Я усвідомила, що не варто занепадати духом, здаватись і розчаровуватися через різні незначні дрібниці, потрібно боротися до кінця та досягати поставленої мети.

    Адже хто знає, як життя складеться у наступну хвилину і чи не пошкодуємо про те, що не встигли зробити, уже завтра.

    Рекомендую переглянути фільм усім кіноманам та любителям хорошого кіно.

Olya_G